Усе суще на Землі народжують природа і праця.
Уміння трудитися – щирий скарб для людей.
Езоп
Уроки географії є надзвичайно важливими у житті кожної людини. Географія – це саме життя. „Наскільки корисна географія роду людському – всякий тямущий усвідомити може” (М. Ломоносов). Виходячи з нормативних освітніх документів, на уроках географії та в позакласній роботі в учнів формую цілісний географічний образ Землі, розвиваю геопросторове мислення, обґрунтовую доцільність наукового підходу до природокористування, формую картографічну грамотність і культуру, здійснюю виховання національно свідомого громадянина, патріота, дбайливого господаря, гуманіста і природолюба, формую уміння практично застосовувати набуті географічні знання, користуватися джерелами географічної інформації, самостійно знаходити та аналізувати її. В процесі вивчення географії працюю над розвитком творчих здібностей учнів: креативності, дивергентності мислення, асоціативності, оригінальності мислення, інтуїції, інтелектуальної активності. Адже „ніщо не розвиває так розум людський, як географія” (І. Кант). На уроках географії та в позакласній роботі формуються компетентності, які дозволять молоді впевнено йти у життя. А починається це від рідного дому, від батьківського порогу, від стежки, яка веде за околицю.
У своїй вчительській роботі керуюсь основними установками гуманного педагогічного процесу, які розробив відомий педагог-новатор і вчений Ш. Амонашвілі:
закони вчителя – любити учня, розуміти учня, ставитися до нього з оптимізмом;
керівні принципи вчителя – олюднення середовища навколо учня, терпіння в процесі становлення учня;
заповіді вчителя – віра в можливості учня, віра у свої педагогічні здібності, віра в силу гуманного підходу до учня;
особисті якості вчителя – доброта, щирість, відданість.
. Така позиція дає можливість дійти до серця дитини, відкрити дитячу душу, запалити вогонь бажання вчитися. А ще необхідні висока професійна майстерність, яка шліфується з дня у день, від уроку до уроку, і вивчення, апробація та використання інноваційних методів навчання.
„Пізнай свій рід, свій нарід, свою землю – і ти побачиш свій шлях у життя”. У цій глибокій філософській думці Г. Сковороди – значення краєзнавства для формування особистості. Основи теорії шкільного краєзнавства були закладені видатним вітчизняним педагогом К. Ушинським. Він обґрунтував можливість реалізації краєзнавчого принципу у вихованні дітей, який передусім передбачав комплексність, усебічність, доцільність вивчення рідного краю, своєї Вітчизни. Уміле використання краєзнавчих матеріалів закладає надійні основи моральних почуттів, гуманізму, милосердя, патріотизму. Видатна педагог і просвітитель С. Русова вважала, що прищепити дитині національні риси можна лише орієнтуючись на специфіку природи, географічного розташування, клімату, історії рідного краю. В. О. Сухомлинський наголошував, що вивчення географії слід починати від малої Батьківщини, рідного села, містечка, міста – „до більш широкого світу”. Вважаю, що поєднання краєзнавчого підходу до вивчення географії та використання інноваційних технологій навчання сприяє зростанню інтересу до даного предмету, формуванню глибоких і міцних знань, орієнтує учнів у виборі майбутньої сфери професійної діяльності. Коротко систему своєї роботи можу сформулювати так:
розповісти так, щоб зацікавити;
пояснити так, щоб складне стало зрозумілим;
створити проблемну ситуацію, щоб розбудити думку;
застосувати інноваційні технології, щоб розвивати творчі здібності учнів;
перевірити знання і уміння учнів так, щоб виявити їх дійсний рівень;
оцінити так, щоб окрилити.
Відомий педагог А. Дістервег писав: „Без прагнення до наукової роботи вчитель елементарної школи неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механічності, рутинності, банальності. Він дерев’яніє, кам’яніє, опускається.” Щоб цього не сталося, не припиняю творчого пошуку, використовую ті технології, які приносять найкращі результати у навчально-виховному процесі, сприяють формуванню стійкого інтересу до вивчення предмету. Це, насамперед, особистісно орієнтоване навчання, технології колективної дії, проектні, інтеграційні, інформаційні технології. Червоною ниткою дані технології пронизані інтерактивними методами навчання.
Важливе місце у моїй практичній діяльності належить нестандартним урокам. У 6-х класах проводжу такі уроки - подорожі, як „Мандруємо разом” (тема „Географічне пізнання Землі”), „Подорож до кратера вулкана” (тема „Вулканізм і вулкани”), уроки – експедиції „Навколосвітнє плавання” (тема „Світовий океан та його частини”), „Від витоку до гирла” (тема „Води суходолу. Річки”), проводжу географічні ігри, вікторини, учні складають та розгадують кросворди. У 7 – 8-х класах учні із задоволенням включаються у творчі рольові ігри, старанно готуються до них, з хвилюванням виконують ролі мандрівників, мореплавців, дослідників: кліматологів, гідрологів, ґрунтознавців, екологів тощо. Результативними є уроки-подорожі, експедиції, турніри допитливих. У 9 – 10-х класах зміст нестандартних уроків поглиблюється. Для даної вікової категорії використовую такі форми нетрадиційних уроків, як урок-лекція, урок-семінар, урок-дослідження, створення проектів, інтелект-шоу, прес-конференції тощо.
Географія володіє широким діапазоном міжпредметних зв’язків, тому належне місце у навчально-виховному процесі відводжу інтегрованим урокам, на яких поєднується вивчення географії та історії („Географічне пізнання Землі”, (6-й клас), „Дослідження океанів та материків”, (7-й клас), „Політична карта світу”, (10-й клас)); біології („Біосфера”, (6-й клас), „Рослинний і тваринний світ України”, (8-й клас)); хімії („Хімічна промисловість України”, 9-й клас); фізики („Паливна промисловість”, „Електроенергетика України”, 9-й клас); трудового навчання („Художні промисли України”, 9-й клас) тощо.
Підвищенню ефективності уроків сприяє технологія колективної дії. Вона створює оптимальні умови для навчальної діяльності учнів, розвитку інтелектуальних, творчих здібностей особистості, підвищує рівень навчальних досягнень учнів з географії.
Дедалі більшого значення в освітньому просторі набувають інформаційні технології. На уроках географії використовую електронні атласи, програмні засоби навчання, створення презентацій різних тем. Учні готують презентації проектів, пошукових та науково-дослідницьких робіт.
Під моїм керівництвом у школі діє учнівське краєзнавче об’єднання „Земляни”. У його складі працюють географічна, геологічна, економічна, туристична, екологічна та науково-дослідницька секції. Учні опрацьовують краєзнавчу літературу, картографічний матеріал, здійснюємо навчальні екскурсії до річки Удай, на метеорологічну станцію, підприємства Прилук, нафтопромисли; екскурсійні маршрути пролягають до Тростянецького дендропарку, Качанівського парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва; до святині рідного краю та всього українського народу – Густинського Святотроїцького монастиря. Екскурсії справляють незабутні враження на учнів, отримана інформація доповнює знання учнів з географії та інших предметів. Підготовлений методичний посібник „Організація краєзнавчо-пошукової роботи в системі шкільної географічної освіти”. Матеріали досліджень рідного краю використовуються на уроках географії та в позакласній роботі, для підготовки конкурсних робіт Всеукраїнських експедицій „Моя Батьківщина - Україна”, „Історія міст і сіл України”, науково-дослідницьких робіт Малої Академії Наук. У 2008 – 2009 н. р. експедиційний загін „Юний геолог” учнівського краєзнавчого об’єднання „Земляни” визнаний переможцем обласного конкурсу Всеукраїнської туристсько – краєзнавчої експедиції учнівської молоді „Краса і біль України”, лауреатами обласного конкурсу «Історія міст і сіл України» ставали члени гуртка «Юний еколог» у 2010, 2011, 2012 та 2013 роках.
У стосунках з учнями сповідую найвищі людські цінності, на уроках та в позакласній роботі намагаюся виховати справжніх патріотів, національно свідомих, екологічно грамотних громадян України.
Використання інноваційних технологій у поєднанні з краєзнавчим підходом до вивчення географії на уроках та в позакласній роботі дають вагомі результати. Досить високим є рівень успішності учнів з даного предмета (високий і достатній рівень знань мали 62 % учнів у 2009 – 2010 н. р., 58 % у 2010 – 2011 н. р., 58 % у 2011 – 2012 н. р., 60 % у 2012-2013 н.р. ); очікування нових екскурсій, враження від побаченого створюють атмосферу піднесення та позитивних емоцій, зростає інтерес учнів до вивчення географії. Оцінка інтелектуально-творчих якостей особистостей дає можливість виявити найталановитіших учнів та залучити їх до науково-дослідницької роботи. Успішним був захист науково-дослідницької роботи Рудики Сергія на тему «Промисловість Прилук : історія, сьогодення, майбутнє» (2005 рік, диплом II ступеня на обласному конкурсі-захисті), «Рекреаційно-туристичні ресурси Південно-східної частини Чернігівської області» (2006 рік, диплом II ступеня на обласному конкурсі-захисті) у секції «Географічне краєзнавство», Романець Ольги у секції «Кліматологія та метеорологія» відділення наук про Землю на тему «Особливості сучасних кліматичних умов Прилук та справджуваність народних прикмет погоди» (2012р., переможець обласного, учасниця Всеукраїнського конкурсу-захисту) та Сукач Ірини у секції «Географія та ландшафтознавство» на тему «Демографічна ситуація в Прилуках та Прилуцькому районі та шляхи її покращення» (2013 р., переможець міського етапу, учасниця обласного етапу конкурсу-захисту).
Робота вчителя географії є цікавою, багатогранною, захоплюючою. Справжнім мистецтвом є практичне застосування педагогічної теорії. „ Не бійтеся досконалості. Вам її не досягти,” – ці слова С. Далі спонукають до творчого пошуку, допитливі очі дітей не дають зупинитися на досягнутому; наполегливість, систематичність, цілеспрямованість ведуть до нових відкриттів, звершень.
