П`ятниця
29.03.2024
09:03
Ви увійшли як Гість
Група "Гості"Вітаю Вас Гість
RSS
 
ПРИЛУЦЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІІ СТУПЕНІВ № 10
(ЛІЦЕЙ №10)
ПРИЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Головна Мій профіль Реєстрація ВихідВхід
»
Меню сайту

МОН України

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2020 » Березень » 12 » 11 клас
19:31
11 клас

Завдання на період 12-13.03.2020

Українська мова (2 уроки)

Розвиток мовлення. Підготувати чорновий варіант твору в публіцистичному стилі на одну з тем: «Сьогодення нашої країни», «Духовні цінності», «Нове в культурі мого народу».

Матеріали, які можна використати при написанні твору:

Навіщо українцям "чужі свята"?

Свята, які відзначає держава вказують на цінності, які сповідує її народ. Український народ стоїть на роздоріжжі, перед цивілізаційним вибором. Він наче переживає кризу переосмислення цінностей (яка відбувається в людини в період "соціального дорослішання"). Відповідно поряд із новими ціннісними орієнтирами продовжують зберігатися старі соціальні установки життя.

Минулі вихідні є показовими у цьому плані. Адже поряд із "старообрядним" Дев'ятим травня на цю неділю припадає і нове (яким, як це часто буває є давно забуте старе) свято – День матері.

Україна дуже довго і неквапно позбувалася свого тоталітарного минулого. Цей процес затягнувся на двадцять два роки. Свята, які продовжують відзначати по інерції є символом цього стану речей в нашій країні (як і пам'ятники комуністичним вождям на вході в ПРИВАТНІ підприємства). Отже розглянемо ці свята, які колись були занесені до нас зовні, так і не ставши повністю своїми, відходять у небуття.

Найабсурднішими з них виглядають першотравневі свята. Їх з впевненістю можна перейменовувати у "картопляні свята". Вони фактично народилося мертвии. Адже у країні, де переміг соціалізм демонстрація трудящих неактуальна. При чому другий день свят взагалі є оригінальною витівкою СРСР, який ніби вказує на справжню його функцію – додатковий вихідний для дачних робіт. Зараз в Україні, де обмаль справді ефективних профспілок єдиним, що заважає відмінити це свято виглядає дійсно опір власників дачних ділянок, яким буде ніколи садити картоплю без додаткових вихідних у травні.

Міжнародний день жінки із помпою та вихідним днем продовжують відзначати лише в країнах СНД. Для інших країн-це звичайний робочий день, який значно поступається свіжорозкрученому "Дню Валентина". Звичайно це свято живіше, ніж Першотравень, але це пояснюється швидше відсутністю альтернативи для відзначення прекрасної половини людства, ніж міцними коренями ідей солідарності жіноцтва в нашого народу. Проте за належної розкрутки на державному рівні Дня матері і позбавлення статусу вихідного дня "8 березня" має всі шанси канути в лету із народної пам'яті.

Найбільш народним із свят старої генерації є День перемоги. Це пояснюється великою кількістю загиблих українців на полях Другої світової війни. В нашому народі споконвіків було зведено шанувати загиблих родичів. Тому поки пропагандистам із Кремля буде вдаватися показати спроби надати цьому знаменному дню здоровий глузд, як боротьбу із світлою пам'яттю про ветеранів, доти житиме опір всяким змінам формату. Проте діючий формат справді є безглуздим, хоча б з огляду на те, що по Київському часу Німеччина капітулювала 8 травня, тому Україна може сміливо відзначати День пам'яті загиблих в Другій світовій війні разом із цивілізованим світом. А справляти бал на кістках померлих у мріях про відновлення імперії залишити варварам із Кремля, які цього року всьому світу показали своє справжнє обличчя і рівень цивілізаційного розвитку.

Крім цього є ще День захисника вітчизни, який взагалі є суто російським святом і до української історії аж ніяк не клеїться. Але його "дні слави" схоже вже близькі до завершення, оскільки воно не мало статус державного, а для народу, української нації ці дні на довгі роки стануть днями пам'яті і скорботи за Небесною сотнею.

Український народ має занадто багаті традиції, щоб тратити енергію та час на відзначення чужих ідеологічно застарілих та морально нікчемних свят. Натомість потрібно розвивати свою культуру і роль свят в цьому чимала. Народ вже самостійно відзначає День героїв (23 травня), День українського козацтва та утворення УПА (14 жовтня), День героїв Крут та інші. Державі лише варто прислухатися до бажань свого народу та узаконити його намагання. (За І.Янюком).

Про свята, вихідні та робочі дні

От скажіть, навіщо нам потрібні свята? А точніше, задля чого національні й державні свята оголошуються вихідними днями? І для кого? Чи замислювалися ми над цим?

Зрозуміло, що традиція ця прийшла з давніх давен, коли задля участі в релігійних обрядах людей вивільняли від тяжкої повсякденної праці (здебільшого виконуваної не за власним бажанням). «Після нескінченної низки виснажливих 12-годинних робочих днів і холодних ночей у голоді й злиднях, - писав історик Роджер Осборн, - яскраве церковне свято здавалося справжнім щастям, короткостроковою екскурсією до Небесного Єрусалиму». Люди жили ліком днів – від свята до свята. Ними визначалися певні віхи року.

Неробочий святковий день (а особливо, коли йдеться про релігійне свято) сьогодні багато в чому відіграє ту саму роль – він дає змогу абстрагуватися від буденних проблем і суєти, зосередитися на помислах про вічне й високе. Свято має нести радість і спокій.

А ще свята – це елемент політики в сфері зайнятості. А надто, коли йдеться про найманих працівників, змушених відбувати час в офісах і цехах від дзвінка до дзвінка. Святкові неробочі дні для них - це додатковий бонус, розмаїття в монотонному плинові буднів і вихідних (яких завжди так не вистачає). Це, кажучи мовою економіки, елемент фізичного і емоційного відновлення людського ресурсу.

І нарешті, свята – це завжди ліки від депресії, особливо – осінньої. Колись, на одному міжнародному конгресі психологи прямо порадили законодавцям віддавати під свята найдепресивніші місяці – з листопада по лютий, коли так мало сонця і барв довкола.

Словом, той, хто взявся за урізання «законних днів відпочинку» у народу, має знати – це вельми делікатна справа.

А очільник Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович саме пропонує «урізати». По причині декомунізації (хоча, не зовсім зрозуміло, яким чином до комунізму прив`язане свято Трійці?). У своїй законодавчій ініціативі він запланував скоротити число святкових вихідних з 12 до 9.

Насамперед, під гільйотину потрапляють День міжнародної солідарності жінок 8 Березня, День міжнародної солідарності трудящих - 1, а також 2 травня та День перемоги - 9 травня.

Чесно кажучи, з цим давно треба було щось робити.

Але, як на мене, тоталітарний характер радянських свят полягав не тільки в їхній прокомуністичності. Відрізняло їх і те, що всі ці свята, за винятком хіба що Нового року, були геть заполітизованими – суцільні паради, демонстрації, урочисті збори партійно-господарського активу, програмні промови генсеків…

Наприкінці брежнєвської епохи кіптяву «Краткой истории ВКП(б)» змогло струсити з себе лише 8 Березня, яке з бойової зброї «Рози і Клари» перекувалося на гламурне свято мімози і подарункових дрібничок для жіноцтва. Скільки анекдотів про нього ходило тоді й скільки критикують його сьогодні – і антикомуністи, й націоналісти, й захисниці гендерної рівності!

Однак, була в цьому комуністичному святі одна штука, яку шкода втрачати. У молодших класах напередодні Жіночого дня ми всі малювали поштівки, аби привітати своїх матерів, вигадували вірші, вирізали лобзиками з фанери якісь дрібнички, а дівчата готували тістечка. У вихідний, коли не треба було стрімголов бігти до школи, дарували, пригощали, вітали своїх мам. Ті емоції не полишають і досі…

Тож «свято мам» не хотілося б втрачати, тим більше, що будь-які свята – насамперед мають бути зорієнтовані на дітей, а «мамине свято» – одне з тих, душевних, яких нам так не вистачає. Чи прив`язувати його до 8 березня? Та заради Бога, можна знайти будь-який інший день –скажімо, в перший понеділок березня чи квітня.

Зробити вихідним день народження Тараса Шевченка – гарна думка.

Але ж, знову таки, це свято має бути деполітизованим! Бо ж, згадайте, як ми його відзначаємо сьогодні? Обов`язковий офіціоз із покладанням квітів, урочисті збори «з нагоди», «суспільні читання» і «науково-практичні конференції», що є насправді тими таки зборами, тільки довшими й нуднішими, патетичні промови і «звернення до народу» очільників держави з закликами «шанувати титана».

Це з одного боку. А з іншого – мітинги протесту біля пам`ятника Кобзарю, з потовченими натовпом газонами, не менш тривалі промови головних опозиціонерів, заклики «Геть!». А потім - смолоскипні колони з бажаючих палити шини, побиті вікна в черговому російському банку, гнівні обіцянки N-ного «майдану». Все це, звичайно, справи потрібні. Але чи треба віддавати під них вихідний день? Вікна можна й по буднях бити, тим більше, що ті «сміливці» у своїй більшості навряд чи десь працюють…

Святкування Шевченківських днів цілком можливо перевести в зовсім іншу, демократичнішу тональність – робити це так, як відзначають дні народження Вашингтона, Лінкольна чи Колумба в Америці, Яна Гуса в Чехїі. Не як День ікони Шевченка, а як День людини Шевченка. Чом би не влаштувати костюмований фестиваль за участю героїв його творів, конкурс на кращу пісню на вірші поета в стилі реп чи рок, змагання митців за найкреативніший портрет Кобзаря, який би високим журі міг бути затверджений Брендом року…Та багато чого можна зробити, аби це було весело й цікаво, і не обмежувалося самим лише: «ворожою злою кров`ю волю окропіте…».

Дуже комунізованими у нас були травневі свята. Але от що дивно! Коли блукав Інтернетом, шукаючи цікавинки про свята в різних державах світу, помітив: день 1 травня таки відзначають! І ледь не в кожній європейській країні! Щоправда, не всюди як День солідарності трудящих. Здебільшого – це День праці. Або ж День весни. Або, як у Британії, просто – Мей Дей, корені якого сягають далеких кельтських віків…

Може видатися смішним: День праці й раптом – неробочий день! Але це тільки на перший погляд. Бо ж усі ми знаємо правило: найкращий відпочинок – це зміна сфери діяльності. Свято – це ж не обов`язково застілля з холодцем і пиятикою до посиніння. Це може бути праця на пленері – у саду, фарбування лав біля під`їзду, прибирання схилів Дніпра, парків, ботанічного саду. Усією громадою, з очільниками країни в перших лавах. Гарний міг би вийти хепінінг!

А можна перетворити цей день на Свято рідного міста, і хай кожне місто вирішує, чи це буде день народження Рішельє чи день відкриття Львівського метро.

Кілька слів про релігійні свята. На мою думку, нам не можна не рахуватися з тим, що наша держава – світська, і в ній присутні чимало віросповідань – і мусульмани, й іудеї, й представники багатьох християнських конфесій. А Різдво 7 січня, скоріш за все, навіть не релігійне, а вузькоконфесійне свято. Аби воно стало загальнонародним, його треба зробити більш світським, веселим, розрахованим на дітей і підлітків. І досить виголошувати роздратовані філіппіки з приводу дитячої каруселі, поставленої на різдвяно-новорічні свята «занадто близько до Софіївського собору».

І ще одне. Весь євроатлантичний світ відзначає народження Христа наприкінці грудня. Звичайно ж, оголошувати два державних свята Різдва - було б трохи смішно. Але можна легко вийти з ситуації, зробивши 25 грудня вихідним днем. І назвати його, за прикладом європейських країн, Днем подарунків, або Днем проводів старого року, або взагалі присвятити його дітям. Чим поганий Дитячий день? 25 грудня уже запалені гірлянди на міських ялинках, уже працюють ковзанки й інші атракціони, в театрах розпочинається пора святкових вистав – саме час батькам приділити цей день своїм дітлахам. До того ж, морозної й похмурої пори вони отримають зайвий день відпочинку від занять. А католики й протестанти матимуть вихідний для свого Різдва.

Якщо оголосити 25 грудня вихідним днем, то ми збільшимо кількість свят у найбільш депресивну пору року (про що я вище писав). Зважте самі: у США на період з листопада по лютий припадає 6 святкових днів, у Швеції – 6, в Італії – 6, у Польщі – 6, у Фінляндії – 6, у Чехії – 5…

А у нас – лише 2! Новий рік і Різдво. У той же час, у світлу й сонячну пору року ми відзначаємо 6 свят. Три з них – влітку, в пору масових відпусток.

Давайте, за прикладом цивілізованих країн, влаштовувати свята для людей, а не для держави. Тим більше, що високому чиновництву і політичній еліті подібні політизовані свята не стільки в радість, скільки в тягар. Вони ж бо святкують і відпочивають десь на узбережжі Середземного моря, і, зазвичай, тоді, коли їм заманеться. Не зважаючи на те, свято чи робочий тиждень на календарі.

Можливо, й День Конституції зробити робочим днем, бо ж за пафосом він ледь не повністю дублює День Незалежності. Й відділяють їх одне від одного всього два місяці. (До речі, з тих країн, перелік свят яких вдалося знайти в Інтернеті, День конституції оголошено неробочим лише у Польщі). А натомість заснувати щось на кшталт американського Дня подяки, найстарішого свята Америки, з його зворушливим ритуалом помилування президентом індички. Або ж Національний день спогадів (гарно ж звучить!), як у Нідерландах.

Чому б не зробити вихідним днем Свято вишиванки у травні? З масовими вуличними флешмобами, модними фейшенами, презентаціями майстринь вишивки, одяганням у вишивану сорочку, скажімо, Кия, Щека і Хорива на Майдані? Бо ж яка радість із того, що, вдягнувши вишиту сорочку, сидиш собі на самоті у робочому офісі…

Не День захисника Вітчизни (це калька з російського) варто відзначати, а День вояка. І цього дня не сперечатися: хто справжній винуватець свята, й кого поздоровляти. Не в цьому суть – у день національного свята ми всі вітаємо одне одного, і всі приймаємо вітання. Як у Різдво. Це має бути день відкритих дверей у військових частинах, виставок військової техніки, історичних реконструкцій, підготовки молоді до служби в армії…І не має бути днем політиків і політичного пустослів`я.

Декомунізація – справа важлива, але вирішувати, скільки вихідних святкових днів має бути у працюючого люду – не справа і не право самої лише центральної влади. У ряді країн (США, Велика Британія, ФРН) те, яке з національних і державних свят має бути вихідним днем, а яке робочим – вирішують у регіонах. Якщо наш курс на децентралізацію – не звичайна мильна бульбашка, то маємо вивчити думку міст і сіл України. У Франції офіційним неробочим днем є лише одне свято – День праці – 1 травня. Всі інші окреслено колективними угодами між союзами підприємців і профспілками. До речі, позбавляти громадян України трьох законних вихідних без згоди профспілок (та й самих громадян) – це не просто не шляхетно, це – не конституційно.

Звичайно, все це не стосується пам`ятних дат календаря, які є робочими днями, визначних історичних дат та днів скорботи, які жодним чином не можуть бути приводом для масових видовищ, розваг та колективного відпочинку та мають відчутний політичний контекст. (За Є.Якуновим).

Біологія

Дата

Клас

Тема

Завдання

 

13.03.2020

п'ятниця

11

Антропічний вплив на атмосферу. Наслідки забруднення атмосферного повітря.

Опрацювати §37

Заповніть таблицю хімічного складу повітря.

Назва

Джерело

Екологічне значення

Вуглекислий газ

   

Вуглеводні

   

Сульфур(IV) оксид

   

Нітроген(IV) оксид

   

Тропосферний озон

   

Метан


 

 

 

13.03.2020

п'ятниця

11

Антропічний вплив на гідросферу. Причини порушення якості природних вод, дефіцит водних ресурсів. Охорона водойм.

Опрацювати §38

Основні екологічні проблеми гідросфери(самостійна робота з матеріалом підручника із заповненням таблиці)

Назва

Сутність

Причини

Дефіцит питної води

   

Цвітіння води

   

Евтрофікація водойм

   

Стічні води

   

Забруднення через розливи нафти

   

 

 

Зарубіжна література 11 клас

Розвиток молення(письмово).

Твір– роздум за вивченими творами.

1. Найжахливіша потвора для людини – це війна.

2. «Докіль не буде в людства злади?» (Микола Вінграновський)

 

Фізика 

1.Повторити параграфи 24 – 35.

2. Виконати завдання 2, 3 рубрики «Завдання для самоперевірки до розділу ІІІ «Оптика» ст. 209.

Астрономія 

1. Прочитати тема 6 пункт 1 (ст. 92 – 95).

2. Дати відповіді на контрольні запитання 1 – 6 ст. 95.

3. Підготувати повідомлення (не більше 2 сторінок друкованого тексту), презентації (не більше 5 слайдів) на одну із тем:

  • Зоряні скупчення та асоціації
  • Туманності
  • Чумацький шлях – наша Галактика
  • Спальний галактичний район (місце Сонячної системи у галактиці)

 

Переглядів: 458 | Додав: ssaxa | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт

Гаряча лінія
Національна гаряча лінія

Випадкове фото

Календар
«  Березень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Пошук

Архів записів

Block title
Block content

Педагогічна преса

Погода