Завдання на період 12-13.03.2020

Дата: за 12.03.2020 р.
Урок № 1. Літературне читання
Тема: Узагальнення та систематизація знань із розділу « У країні дитинства».
Опрацювати с. 109-113. Читати, переказувати. Відповідати на запитання.
Урок №2. Українська мова
Тема: Число дієслова. Змінювання дієслів за числами.
1)Опрацювати відеоматеріал.
https://www.youtube.com/watch?v=rKAwmMFBbCA

2) Вправа 286, с.145( письмово)
Наприклад: краєчок ( що зробив?) сховався- одн.
3) Опрацювати правило на с. 146 у жовтій рамочці.
4) Вправа 287 ( письмово). Виконати усі завдання.
Наприклад: Пливли- мин.час;
5) Вправа 288 ( письмово). Виконати усі завдання.

                     тепер.час
Наприклад: Цвіте     жасмин.

Домашнє завдання: виконати вправу 289. Вивчити правило на с.146

Урок № 3. Природознавство
Тема: Водойми рідного краю, їх стан та охорона
- Пригадати: що таке «водойма», « річка», з чого складається річка, які річки є в Україні.
Творче завдання: намалювати малюнок на тему « Охорона водойм».
Домашнє завдання: підготувати проєкт на тему « Річки України, їх стан та охорона» ( про будь-яку 1 річку ).
Урок №4. Основи здоров’я
Тема: Аварії на дорогах.
Опрацювати с. 112-118.
Зошит- с. 52
Англійська мова

П. Ex.1 p. 137 (в словник слова та вивчити)

Ex.2 p. 137-138 ( читати та перекладати)

РЗ.Ex.1,2 p. 48

Дата : за 13.03.2020 р
Урок № 2. Літературне читання
Тема: Урок позакласного читання. Літературні казки.
- Повторення біографії О.Дерманського
- Опрацювання казки « Казки дракона Омелька». Вступна казочка про Омелька.
Був собі Омелько. І був він драконом. Понад усе на світі, навіть більше за млинці з суницями, любив Омелько вигадувати казки.
Та була одна заковика: драконові бракувало слухачів, бо щойно він підкрадався до когось, аби розказати казку, усі верещали: «Дракон!» — і втікали.
Не було такого звіра, який сів би і спокійно вислухав бідолашного Омелька від початку до кінця.
Добре, що мав дракон жінку, драконицю Килину, от вона й вислуховувала всі чоловікові оповідки.
Якось Омелько вигадав нову казку, прийшов на кухню до жінки та й каже:
—    Килино, а почуй-но, любасю, яку дотепненьку казку я намудрував: «Були собі...»
—    Одчепися! — пирхнула дракониця.
Килина ще відучора приндилася на чоловіка, бо він розтоптав квітничок біля їхньої печери — біг розказати нову казочку, перечепився об задню свою лапу та й тюхнувся носом у мальви.
—    Одчепися кажу! Витолочив усі мальви, а тепер хочеш, щоб і млинці попригорали! Розказуй свої небилиці комусь іншому, а мене не руш!
—    Та однесеньку, Килинонько, коро-те-е-сеньку.
—    Ану,— спалахнула Килина, пускаючи ніздрями бурі димки,— не роздраконюй мене, чоловіче, бо!..
—    Ой, мене вже нема,— проскоромовив Омелько і вискочив з кухні. Він бо знав: коли вже жінка пускає бурі димки — ховайся! Якби ще сині, то можна говорити, а бурі — гаплик, не варто й сіпатись.
Спочатку Омелько спробував розказати казку самому собі, однак було геть нецікаво слухати те, що знаєш напам’ять.
Дракон мало не плакав.
Від переживання Омелькові підскочила температура. З пащі так і пашіло вогнем, луска розжарилась майже до червоного, а килимок під ногами вже почав скручуватись у трубочку.
«Гай-гай,— подумав Омелько,— зараз ще нароблю в хаті пожежі!»
Він вискочив з дому і помчав до річки, щоб сполоснутися й охолонути.
Омелько біг край лісу і розпалювався щодалі більше: під ногами вже спалахувала трава, а з ніздрів так і сипали снопи іскор.
Аж раптом дракон побачив, що на узліссі пасуться лосі.
«О,— подумав Омелько,— зараз я розкажу їм свою казочку...»
— Здоровенькі були, лосики,— на ходу привітався Омелько, вергаючи страшний вогонь,— а послухайте-но...

Та лосі нажахано перезирнулися і галапом дременули до річки — подалі від дракона, під яким горіла земля.
—    Та послухайте, лосики, зупиніться на хвилечку!.. — гукав Омелько, біжучи за ними, однак лосі не спинялися і мчали прямо до води.
На березі сиділи жаби. Вони дружно співали.
—    О, жаби, звіддаля загукав Омелько,— спиніть-но мені цих лосів! Тримайте їх! Хвилиночку уваги — зараз я вам усім щось розкажу!..

Але, забачивши лосів, що мчать простісінько на них, а надто Омелька, який димить-іскриться, жаби злякались і з булькотом ляпнулись у воду. За ними стрибонули лосі, а вже за лосями шубовснув сам Омелько. Над річкою здійнявся густий стовп пари.
Омелько випірнув і виліз на берег. Він трохи пострибав на лівій нозі, щоб вилилась вода з правого вуха. Потім пострибав на обох — не для вух, просто він любив стрибати.
Лосі, відпирхуючись, теж вилізли на берег, але на протилежний, і хоч Омелько вже охолов, вони не квапилися перепливати назад, вдаючи, що сушать на сонці роги. А жаби зовсім не випірнули.
—    Горопашний я, безталанненький,— бідкаючись, брів абикуди мокрий Омелько,— усі мене бояться, усі від мене сахаються, а в мене душа добресенька, а я ж лише казочку хотів оповісти...
Отак ідучи, Омелько й не помітив, як сполохав зграйку зайців, що гралися у квача. Та одне, найменше, не втекло.
—    А ти хіба не боїшся мене? — здивовано спитав Омелько.
—    Бо-боюся,— чесно призналося зайченя,— але ду- дуже хочу послухати казочку. Бо я найдужче в світі люблю казки.
—    Навіть дужче за млинці з суницями?
Зайченя кивнуло, хоча ніколи в світі й не куштувало тих млинців.
—    Ну, то слухай,— Омелько обережно, щоб не зачепити зайченя вогнем, прокашлявся і почав свою оповідь: «Були собі.»
—    А можна ще одненьку? — несміливо спитало зайченя, коли казочка скінчилася.
—    На здоров’ячко,— радо погодився Омелько й розказав ще одну казочку. А потім ще одненьку, і ще.
Сідало сонце — і Килина почала хвилюватися: Омелька й досі не було вдома, а вона боялася, щоб він сам ходив поночі.
Словом, дракониця так розхвилювалася, що навіть перестала сердитись на чоловіка і вирішила його розшукати. Бо ж, зрештою, Омелька вона любила більше, ніж квіти.
Килина знайшла Омелька неподалік річки. Він сидів на траві й захоплено розказував казочку, а біля нього вмостилося маленьке зайченя і захоплено слухало. А з-за верболозу сторожко визирали лосі й жаби — їм теж кортіло казочки.
—    Омельку,— лагідно покликала Килина,— годі вже казочок, ходімо вечеряти.
—    То, може, зайченя запросимо? — несміливо запропонував Омелько.
—    Чому тільки зайченя? Я всіх запрошую. Ану, виходьте звідти! — гукнула вона лосям і жабам.— Гайда до нас на млинці з суницями.
Лосі й жаби засоромлено вийшли з-за кущів.
—    Ні, ці не підуть,— запевнив дружину Омелько,— вони мене бояться.
—    Ніскі-кі-кілечки не боїмося! — заперечили жаби.
—    Вже не бояться? — зрадів дракон.— То це вже чудово!
—    А ми не боялися,— буркнули жаби,— нас просто мама обідати покликала.
—    А ви підете? — спитала Килина в лосів.
—    Підемо,— тихо промовили лосі.

Їм було соромно, що злякалися такого доброго дракона, але ж так кортіло скуштувати млинців із суницями.
Доки йшли до Омелькової печери, вже почало смеркатися.
—    Ще далеко? — спитало зайченя.— Бо мені в темряві страшно робиться.
—    Нема чого боятися,— пхинькнула одна із жаб,— темрява зовсі не страшна, вона просто темна.
—    Це зовсім не дивно, що мале боїться. Його ж самого он жменька, а темрява — величе-е-зна.— Омелько взяв зайченя на руки, щоб воно не боялося.— Та що тут і казати, коли буває, що й сама ніч боїться темряви.
—    Ніч? — не втримався котрийсь із лосів.— Ніколи не чув такого.
—    І ми не чули,— квакнули жаби.

—    Ну, сказав Омелько,— то послухайте мою казочку.

Запитання:
1. Хто головний герой?
2. Назвіть його ім’я.
3. Опишіть його.
4. Знайдіть та прочитайте той абзац, в якому розповідається стан Омелька, коли в нього піднялася температура.
5. Як звали драконицю?
6. Кому Омелько розповідав казочку?
Домашнє завдання: читати та переказувати, відповідати на запитання.

Урок № 3
Математика
Тема: Множення чисел , що закінчуються нулями. Повторення переставного та сполучного законів множення. Зображення круглого числа у вигляді добутку двох чисел, одним із множників якого є число 10, 100,1000. Розв’язування задач, що включать знаходження числа за його дробом . Усне множення двоцифрових і круглих багатоцифрових чисел га розрядні числа. Розв’язування задач.
1. Виконати письмово у зошиті.

2. Повторення переставного закону множення
3. Повторення сполучного закону множення
4. № 807 ( усно).
5. № 808 (1)-усно
                 (2)- письмово
Наприклад: 500= 5*100 або 500= 100*5
6. Задача 810
* Підказка : для розв’язку цієї задачі використовуємо правило на с. 130.
7. Приклади 814
8. № 815- усно.
    Це завдання спрямоване на застосування сполучного закону множення.
9. Приклади 816
Зразок: 13*50= 13*( 10*5)= (13*10)*5= 130*5=650
!!! Не забуваємо про множення у стовпчик.
10. Задача 817
Домашнє завдання: № 821( сполучний закон), № 822.
                   

Урок № 4
Я у світі
Тема: Різноманітність культур і звичаїв народів.
Опрацювати с. 103-106 та зошит відповідно темі.