Субота
16.10.2021
02:03
Ви увійшли як Гість
Група "Гості"Вітаю Вас Гість
RSS
 
ПРИЛУЦЬКИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІІ СТУПЕНІВ № 10
(ЛІЦЕЙ №10)
ПРИЛУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Головна Мій профіль Реєстрація ВихідВхід
»
Меню сайту

МОН України

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2015 » Грудень » 15 » Вадим Карандій: «ЗНО-2016 принесе абітурієнтам мінімум новацій»
15:23
Вадим Карандій: «ЗНО-2016 принесе абітурієнтам мінімум новацій»

Директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим КАРАНДІЙ.Попри вилучення серверів, Український центр оцінювання якості освіти створює надійну систему безпеки й планує вчасно провести незалежне тестування  

Останні події навколо Українського центру оцінювання якості освіти змусили випускників і їхніх батьків дещо понервувати. Адже несподіване втручання в систему, вилучення правоохоронцями серверів з усією інформаційною базою могли дуже вплинути на проведення незалежного тестування наступного року. Тепер перед центром постають неабиякі виклики: не лише запустити підготовку до ЗНО, а й розробити нові завдання, залучити команду ІТ-фахівців, а головне — створити надійну систему безпеки. Про це «УК» розповідає новий директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим КАРАНДІЙ.

УК: Вадиме Анатолійовичу, найперше, що турбує: чи вдалося скопіювати інформацію з вилучених серверів і запустити підготовку до ЗНО-2016?

— Правоохоронні органи вилучили сервери з усією інформацією, що була на них. Слідство не може їх повернути, оскільки потрібно провести певні процесуальні дії. Та Український центр має резервну систему, яку й використовує.

Насправді проблема не стільки в технічному забезпеченні, скільки у програмному. Адже це живий комплекс, який щороку модернізували, бо постійно відбувалися зміни в параметрах проведення незалежного оцінювання. Тож просто відновити те, що працювало цього року, неможливо: потрібно модернізувати до параметрів проведення ЗНО 2016 року. Ми залучили фахівців, які проводять аудит і мають чітко визначити, потребує система нової розробки чи ні, поетапно розписати її запуск, сказати, якою повинна бути інформаційна безпека.

УК: Чому, на вашу думку, сталося втручання? Система безпеки недостатньо захищена?

— Остаточні висновки має зробити слідство. Раніше захищали лише канали зв’язку, якими передавали інформацію від одного центру до іншого. Усередині центру більше покладалися на порядність його працівників, які працюють із системою. Слідство встановить, хто винен. Але водночас маємо проблему втручання, незалежно від того, хто це вчинив. Можна лише зробити висновок, що попередня система безпеки була вразливою. Тому крім підготовки спеціалізованого програмного забезпечення, що дасть змогу провести ЗНО, потрібно працювати ще й над створенням нової системи безпеки.

УК: Яка ситуація в центрі з ІТ-фахівцями: буде нова команда?

— Фахівці, які раніше працювали над програмним забезпеченням, створювали цю систему, звільнилися за власним бажанням. Ці події сталися ще до мого призначення. Тож тепер шукаємо спеціалістів на ключові посади. Люди, які очолять відповідний процес, самостійно формуватимуть свою команду ІТ-фахівців.

Також залучаємо зовнішніх виконавців — професійні ІТ-компанії, які у стислі терміни зможуть відновити діяльність центру й забезпечити проведення тестування. На сьогодні дві компанії проводять відповідні аудити з програмного забезпечення й системи безпеки. Згодом визначимося, котра з ІТ-компаній зможе в певних межах часу й фінансування виконати відповідні роботи з відновлення системи. Передбачаємо ці роботи проводити здебільшого за донорські кошти.

УК: Тобто недержавні…

— На жаль, у бюджеті таких грошей не передбачено. Нині, приміром, закуповуємо деяке нове обладнання для оновлення матеріальної бази за додатково спрямовані цьогоріч 10 мільйонів гривень. Це обладнання критично потрібне для підтримки процесу: робочі станції, комп’ютери, сканери, принтери. Більшість із них працюють в центрі упродовж 10 років, і досі їх не оновлювали.

УК: Йдеться про модернізацію процесу друку тестових зошитів?

— Торік відбулася часткова модернізація: оновили деякі модулі принтерів, зокрема найбільш зношених, брошувальні пристрої. Це зроблено теж недержавним коштом, тож обладнання в задовільному стані. Сподіваємося, роботу можна буде виконати в обсягах, які плануємо. Занепокоєння там менше, найбільшу турботу викликає ІТ-забезпечення центру.

УК: Майбутніх вступників турбує, чи вчасно стартує ЗНО й чи не вплинуть події навколо центру на його проведення.

— Нині є повна визначеність стосовно всіх організаційних моментів проведення ЗНО. Міністерство освіти і науки прийняло рішення щодо шкільних програм, за якими проводитиметься тестування, — перелік тем, які мають знати учні. Профільне відомство готувало інший набір програм, але підготовка затяглася до жовтня, тож залишилися торішні програми. Нові запровадять із 2017 року. До речі, кількість учасників ЗНО зменшиться до 270—280 тисяч. Скажімо, дев’ять років тому, коли 2008-го починали незалежне тестування, у ньому брало участь 420 тисяч вступників.

УК: Через нещодавні події зникла база тестових завдань. Тепер центру доводиться розробляти нові тести?

— Так, ми досі не можемо її відшукати. Слідство допомогло віднайти всі складові програмного комплексу. Ми зверталися до експертів з проханням допомогти відшукати банк тестових завдань серед вилученого обладнання, але, на жаль, цього не вдалося зробити. Тепер через вилучення серверів зруйновано багато каналів зв’язку. Можливо, банк завдань міститься на якомусь ресурсі, але поки що до нього немає доступу. Та база існує не лише в електронному, а й у паперовому вигляді. Водночас колективи розробників працюють над новими завданнями, проводять їх апробацію.

УК: Хто складає завдання для тестування?

— Працівники нашого центру, залучаємо й зовнішніх виконавців — учителів шкіл, викладачів університетів, науковців, які на замовлення підбирають, дописують окремі тестові завдання. І вже після експертиз, апробації, підтвердження певних характеристик завдання включають до тестів незалежного оцінювання.

УК: Які новації під час ЗНО чекають на абітурієнтів 2016 року?

— Залишається обов’язковим тестування з української мови та літератури, яке зараховуватимуть як державну підсумкову атестацію. Наступного року стане обов’язковим ЗНО з математики або історії України (на вибір), яке також матиме статус ДПА.

Загалом кількість новацій мінімальна. Це пов’язано з тим, що будь-яка новація має певні ризики. Скажімо, вирішили не проводити дворівневі тести, як торік, бо не отримали підтвердження, що це ефективно. Здебільшого університети не обирали тестів поглибленого рівня під час вступної кампанії, адже система оцінювання тестування рейтингова, а не критеріальна: показує, хто кращий, а хто гірший. І тому хоч би скільки разів ділили тест за рівнем складності, в результаті це нічого не дає.

Найбільше багаторівневість себе виправдала в тесті поглибленого рівня з української, де завдання з літератури були якіснішими, змістовнішими, ніж у базовому. Багаторівневий тест з математики себе не виправдав: тест базового рівня мав гірші показники роздільної здатності порівняно з попередніми роками.

УК: Чи будуть завдання з відкритими відповідями в наступних тестах?

— Тест з математики використовуватимуть як ДПА, тому потрібно давати завдання відкритого типу, оскільки без цього неможливо перевірити навички, якими повинен володіти випускник.

УК: Абітурієнти вперше мали доступ до скан-копій своїх робіт, щоб проаналізувати помилки. Чи продовжуватимете цю практику?

— Обов’язково, адже неможливо апелювати до своїх результатів, не маючи доступу до них. Найбільше запитань до твору з української мови (власного висловлення на задану тему). Вступники часто не розуміють, що критерії оцінювання цієї частини тесту відрізняються від шкільних.

УК: Результати ЗНО демонструють рівень якості освіти. Приміром, цього року у 472 школах 10 і більше учнів не склали тест з української. Хто має реагувати на кричущу ситуацію?

— Результат ЗНО фіксує лише наслідки, а не причини проблеми. Тому ситуацію мають аналізувати засновники цих шкіл, що перебувають у місцевій комунальній власності: чи це вчитель недопрацьовує, чи винне середовище, в якому функціонує така школа (скажімо, регіони, де переважають представники нацменшин), тощо.

УК: Не потішили й знання іноземної мови…

— Планували 2016 року провести обов’язкову державну підсумкову атестацію з іноземної мови у формі ЗНО. Зваживши всі обставини, і міністерство, і наш центр вирішили відкласти цю новацію на наступний рік. По-перше, під час тестування передбачалося залучення виду мовленнєвої діяльності, що раніше не використовували, — аудіювання. У нас є певні напрацювання, ми вивчали досвід інших країн, проте жодного разу не проводили апробування. Тому поспіхом це робити на такому масовому тестуванні ризиковано. Цей рік використаємо для напрацювань, апробації — її проведемо у квітні 2016-го. Тож державну підсумкову атестацію з іноземної у формі ЗНО з аудіюванням складатимуть випускники 2017 року.

По-друге, на таку кількість тестувань у нас не вистачило б коштів: на  потреби для проведення ЗНО на наступний рік потрібно понад 200 мільйонів гривень. А в проекті бюджету передбачено 113 мільйонів.

По-третє, якщо хочемо пересвідчитися, на якому рівні в українських школах викладають англійську чи німецьку, доцільніше провести дослідження. Тут окрім самого інструменту оцінювання (тест, контрольна робота), задіяно систему опитувальників, коли з’ясовують обставини, умови вивчення мови і для учнів, і для батьків, і для вчителів. 

УК: Новий проект закону «Про освіту» передбачає, що ЗНО складатимуть випускники дев’ятих класів. Для них розробите інші тести?

— Якщо ми прагнемо чітко показати рівень навчальних досягнень наших випускників, якість роботи школи, треба застосовувати спеціальний інструментарій на певних етапах. Варіант, який є нині, — поєднання ДПА і ЗНО — не дуже ефективний, оскільки досягнути дві мети за допомогою одного інструментарію досить проблематично. Тому доречно створити критеріально орієнтований тест для випускників базової школи — дев’ятикласників. Він не просто рейтингуватиме учнів, а й буде прив’язаний до певних параметрів критеріальної оцінки: суми знань, навичок, які зобов’язаний мати випускник. Тоді можна говорити про рівень знань і порівнювати його з року в рік.

УК: Тож центр поступово відмовлятиметься від рейтингових тестів?

— Ні, рейтингові мають залишитися саме для вступу до університетів, де для конкурсу потрібно визначити, хто є кращим, а хто гіршим. Для школярів, як і для студентів, скажімо, других-третіх курсів, потрібен критеріальний тест: він покаже рівень їхніх навчальних досягнень.

УК: Що потрібно поліпшувати в українській системі ЗНО?

— Насамперед слід підвищити мотивацію працівників центру. На жаль, рівень зарплати занизький, його не переглядали з 2009 року. Можливо, це одна з причин того, що трапилося влітку. Наша система унікальна, і людей з відповідним досвідом небагато. Та й під час підбору ІТ-фахівців усі намагання розбиваються об питання оплати праці.

Також треба думати над філософією самих тестів, підвищувати їхню якість. У розробці тестів і системи оцінювання головним напрямом має стати робота над тестами, які передбачатимуть критеріальне оцінювання. Цього року центр уперше запровадив пороговий бар’єр, і він спрацював. Тож застосування порогових балів слід вдосконалювати — це і стане першим кроком до формування критеріально орієнтованих тестів.

Інна КОВАЛІВ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Вадим КАРАНДІЙ. Навчався у Чернігівському державному педінституті. У  2006 — 2014 роках працював першим заступником директора Українського центру оцінювання якості освіти. 2014-го очолив ДП «Інфоресурс», яке є адміністратором Єдиної державної бази з питань освіти. З жовтня 2015 року — директор УЦОЯО. 

Переглядів: 499 | Додав: trud | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт

Гаряча лінія
Національна гаряча лінія

Випадкове фото

Календар
«  Грудень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Пошук

Архів записів

Block title
Block content

Педагогічна преса

Погода